Я довго думала, що сила — це не зігнутись. А сила — це випростатись після того, як зігнули.
Мене вчили бути зручною. Я розучуюсь — і це найгідніша з наук. Бо гідність не кричить. Гідність тихо каже «ні» там, де все життя казала «вибач».
Не кожному дано стати собою — лиш тому, хто зважився. Я зважилась. І знаєте, що сталось? Світ не впав. Просто я в ньому нарешті стою — рівно.
Хто вернув собі себе, той більше не жебрак біля власних дверей. Він господар. Тихий. Гідний. Удома.