Громадянин Н. подав скаргу — на себе ж. «Прошу притягнути мене до відповідальності за незаконне утримання під вартою однієї дитини (моєї власної, шестирічної) протягом 34 років без пояснення причин».
Резолюція згори: «Скаргу задовольнити. Винного — пробачити (це він і є потерпілий). Дитину — звільнити негайно, видати морозиво й вибачення». Печатка.
Унизу приписка від руки: «Справу закрито. Тюремник і в'язень — одна особа, тож досить було відчинити двері зсередини. Ключ весь час був у кишені. Це смішно. Це так смішно, що Н. реготав і плакав водночас — і вийшов на волю вже не один, а вдвох».