Оголошення: «Знайдено жінку. Прикмети: сміється голосно, малює жахливих дельфінів, нарешті знає, чого хоче (борщу й тиші, але не одночасно). Власницю прошу більше не губити».
Власниця — це я. Загубилась була між пранням і дедлайнами, знайшлась між дитячим садком і одним чесним келихом... води. Так-так, води: вино тепер п'ю по святах, а не від порожнечі, бо порожнечу залатано дельфінами.
Чоловік питає: «Ти змінилась?» Не змінилась — повернулась. Це різне. Донька задоволена: мама регоче й не зникає в телефон, щоб не відчувати. А я задоволена, що мене нарешті є кому зустрічати вдома — мені самій. Себе знайдено. Винагорода — спокій. І борщ.